Ірина Кметь

Сонячне відлуння мелодій південнослов’янського краю

або про участь хору у пісенних конкурсах

Македонско сърце лудо носам…

В. Стоянов

До життєпису хору викладачів Львівського державного музичного училища імені Станіслава Людкевича наприкінці літа додалося ще кілька важливих та знакових водночас подій. У серпні 2011 року співоче товариство під керівництвом заслуженого працівника культури України Володимира Гнідя презентувало свою професійну вокально-хорову майстерність, а також пізнавало кращі досягнення сучасного хорового мистецтва на міжнародних фестивалях-конкурсах, що відбулися у Болгарії та Македонії.

З 18 до 25 серпня львівських хористів у Кітені гостинно приймала болгарська спільнота на 5 ювілейному щорічному фестивалі "Balkan folk fest”. Хор узяв участь у трьох запланованих організаторами концертах, що відбулися у містах Царево та Приморську. Саме у Болгарії хористам випала честь відзначити 20-ту річницю Незалежності України. У готельному комплексі "Парадайз” міста Кітена, в якому мешкали та проводили репетиції львів’яни, з 8 години ранку лунали українські народні, патріотичні пісні, Гімн України, взаємні святкові привітання. А в післясвятковий будень хористи вирушили до сонячної Македонії.

З 25 до 29 серпня в місті Охрід, у древній столиці Македонії, відбувся щорічний фестиваль-конкурс хорових піснеспівів – „Охридски хорски фестивал”. Учасниками фестивалю у трьох категоріях (жіночі, чоловічі та мішані хори) стали 50 колективів з різних країн світу (Польщі (9 хорів), Сербії (7), Болгарії (6), Росії (6), Чехії (4), Латвії (4), Словенії (3), Туреччини (2), Ромунії (2), Угорщини (1), Литви (1), Швеції (1), Італії (1), Нідерландів (1) та Македонії (1)). Хор викладачів музичного училища з княжого міста Лева єдиний представляв Україну на цьому пісенному конкурсі.

Учасники фестивалю мали нагоду подарувати слухачам у власному виконанні кращі зразки духовних піснеспівів (концерти духовної музики відбувалися у кафедральному соборі святої Софії), пісні фольклорної тематики, популярних сучасних музичних течій, а також взяти участь у конкурсі. Хор викладачів не вперше представляє Львів та Україну на Охрідському фестивалі. Торік колектив здобув третє місце на конкурсі, а слухачі мали змогу почути українські пісні на згаданих концертах.

Приємно, що про цьогорічні нелегкі випробування українським хористам нагадуватиме грамота та нагорода за здобуття другого місця на конкурсі, а ще висока оцінка професійності хору від представників журі. Зі 100 балів, за рішенням Мартіни Батіч, Дарінки Маровіч, Еви Коллар, Войцу Попеску та Запро Запрова, колектив виспівав 82,67. На конкурсі хористи виконали 6 пісенних творів – македонською мовою "Гоце” (Т. Скаловського) та "Сіромав” (Д. Шуплевського), болгарською – "Тръгнала Лиляна” (П. Стайнова), а також "Щедрівоньку” (М. Дацка), "Зелену ліщину” (в обробці А. Кос-Анатольського) і вперше – "Богородице Діво, радуйся” – твір Володимира Пасічника, викладача музичного училища, хориста.

Незабутні враження у львівських співаків залишились і після відкриття фестивалю, адже прославлений на весь світ "Щедрик” М. Леонтовича зворушливо-велично прозвучав у святковому концерті на березі Охрідського озера з вуст львів’ян та співаків хору "Свята Параскева”, національної академії мистецтв зі столиці Болгарії (керівник – Галина Луканова).

Упродовж фестивалю хористи не лише насолоджувалися звучанням багатоголосого співу, а й пізнавали край, який прославили колись своєю молитвою та просвітницькою діяльністю учні святих Кирила та Мефодія – святі Климент і Наум. Гостинність та щедрість македонців, шанобливе ставлення до власної історії, традицій, мови, їх нескореність у боротьбі за незалежність, загартована відвагою та патріотизмом національного героя Гоце Дельчева, спонукали й українців замислитися над важливими чинниками націєтворення та безпосередньою участю у цьому складному процесі кожного громадянина; а ще дали змогу збагнути братерську, ментальну близькість обох народів. Краса Охрідського озера, величність фортеці царя Самуїла, аскетичний, молитовний дух церков, що з віками, здається, вросли у горбисто-кам’яну місцину сонячного Охріду, міста Струги, яскравими світлинами ще довго зігріватимуть серця учасників фестивалю.